Ігор калинець реферат скачать

Мукачево – 2014.

Ігор Калинець – дитячий письменник. До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом — старшим науковим співробітником.

Творчий доробок І. Калинця становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок). Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і була прихильно зустрінута критикою. За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу «Пробуджена муза», а в США — другий том «Невольнича муза». Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979).

У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка «Слово триваюче» вийшла друком у Харкові в 1997 р. У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, «Книжечка для Дзвінки», видана в Києві в 1991 році. Дзвінка — це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця — відома українська поетеса Ірина Калинець. У поезії «Писанки» поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини — мами.

А в першій книжечці для Дзвінки — «Дивосвіт» — автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї. Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова. Ігор Калинець одного чудового дня вирішив: все , від сьогодні буду писати для дітей. Так чи не так це було, достеменно невідомо. Та відомо те, що в 1991році у видавництві „Веселка” вийшла поетична збірка „Книжечка для Дзвінки.” Для допитливих повідомлю, що Дзвінка, Звенислава – це донька пана Ігоря. Протягом довгих років тато з донькою не могли спілкуватися: Ігор Калинець відбував заслання.

Були в нашій історії такі періоди, де за любов до України, бажання бачити її вільною можна було поплатитися власною свободою. А пан Ігор завжди жив і творив для України; „. а воно калина моя батьківщина а я її Калинець” – так він говорив про себе. Так от, для доньки Дзвінки з далекого заслання він писав листи, в яких була і казочка на ніч, і віршик, і казкова оповідка. Так почалася нова сторінка в творчій біографії поета: дитяча. Одна за одною виходять його книжки для дітей: „Про дівчинку і квіти”, „Пан Ніхто”, „Дурні казки” „Таке собі та Інше”, „Казки зі Львова” Як справжній казкар, він у звичайних речах бачить незвичайне. Адже не кожен може побачити на дні старої карафи невидимого для інших Цюня, у млинку для мелення кави – велику любительку цього напою Дзуськи, в бронзовій ступці для перцю – Дриська. А в телефонних апаратах пана Ігоря вже давно замешкали чарівна фона Ле і шляхетний фон Те.

Вам доводилося чути як риплять старі завіси або лверні замки, які прослужили багато років? І що вам хотілося зробити в такому випадку? Правильно, змастити їх оливою, щоб вони не скрипіли. А один з героїв казок Ігоря Калинця Скрипцьо каже:” Мені страшенно не подобається, коли дверні замки і завіси закапують оливою, аби вони не скрипіли. Для мене цей скрип і скрегіт – найкраща музика в світі”. Виявляється, в старих заржавілих замках і завісах також живуть дивні істоти – Скрегітка, Рипуньо, Скімлюх, у яких є свої бажання, звички, уподобання і які мають право на існування хоча б в уяві казкаря.

Закоханий пекар , в руках якого оживають спечені з тіста жайворонки, вуличний музикант, який зачаровує перехожих чарівними мелодіями, мудрий ворон Крак, що розповідає маленькій Данці про давні часи, здається, живуть поряд з нами, десь недалечко, і є частинкою нас самих. Добрі , чарівні фантастичні, філософські – такими є казки Ігоря Калинця і кожен з нас може віднайти в них щось близьке нашим відчуттям і потаємним мріям. Маленькій Звениславі, про котру ми згадували вище, надходили листи з казками не тільки від батька. Мама Ірина також виливала свою тугу за донькою на папері, бо не мала змоги пригорнути маленьку донечку, розповісти казку на ніч.